Словник української мови (1937)/доброчинити
Зовнішній вигляд
◀ доброчинець | Словник української мови Д доброчинити |
доброчинний ▶ |
|
Доброчинити, ню, ниш, гл. Благодетельствовать, благотворить.
◀ доброчинець | Словник української мови Борис Грінченко Д доброчинити |
доброчинний ▶ |
|
Словник української мови — Д
доброчинити
Борис Грінченко
1937
Доброчинити, ню, ниш, гл. Благодетельствовать, благотворить.