Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/добіляти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добіляти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Добіля́ти, ля́ю, єш, сов. в. добіли́ти, лю́, лиш, гл. Добеливать, добелить.