Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/добілятися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добілятися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Добіля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. добіли́тися, лю́ся, лишся, гл. Добеливаться, добелиться. Добіляються полотна розстелені по землі. МВ. II. 134.