Словник української мови (1937)/довбатися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довбатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Довба́тися, ба́юся, єшся, гл. 1) Ковыряться. 2) Копаться, рыться. Все в кишені довбавсь. Кв. I. 9.