Словник української мови (1937)/довбач

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ довбатися Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довбач 		довбенька ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Довба́ч, ча́, м. 1) = Довбало 1 и 2. Вх. Пч. II. 13. Шух. I. 23. 2) Человек, твердящий одно и то же. Черном.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/довбач&oldid=637521