Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/довбом

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ довбняк Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довбом 		довбти ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

До́вбом, нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/довбом&oldid=637816