Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/довбти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ довбом Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довбти 		довбтися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Довбти́, бу́, бе́ш, гл. = Довбати. Нужда і камінь довбе. Ном. № 9770.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/довбти&oldid=637817