Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/довбтися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довбтися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Довбти́ся, бу́ся, бе́шся, гл. = Довбатися.