Словник української мови (1937)/довголітній

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довголітній
Київ: Соцеквидав України, 1937

Довголі́тній, я, є. Долголетний. Будьте щасливі і довголітні. Черниг. у. Нехай їй вічне царство, мені же довголітнє панство. Котл. Ен.