Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/довгоклюгий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довгоклюгий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Довгоклю́гий, а, е. С длинным острием (о копье). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.