Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/довгогривий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довгогривий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Довгогри́вий, а, е. Долгогривый. Сідлай мені, пан кошовий, коня мого довгогривого. К. Досв. 181.