Словник української мови (1937)/доволочитися
| ◀ доволочити | Словник української мови Д доволочитися |
доволочувати ▶ |
|
Доволочи́тися, чу́ся, чишся, гл. Дошляться. Було собі дві волоцюги і доволочились до того, що вже їсти нічого. ЗОЮР. II. 96.
| ◀ доволочити | Словник української мови Борис Грінченко Д доволочитися |
доволочувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доволочитися
Борис Грінченко
1937
Доволочи́тися, чу́ся, чишся, гл. Дошляться. Було собі дві волоцюги і доволочились до того, що вже їсти нічого. ЗОЮР. II. 96.