Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/довольний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довольний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дово́льний, а, е. Удовлетворенный. А що ви, свати, довольні? — Ні, не довольні. Мет. 190.