Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доволяти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ довольність Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доволяти 		довомина ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доволя́ти, ля́ю, єш, гл. = Доволити.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/доволяти&oldid=638774