Словник української мови (1937)/довідувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довідувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дові́дувати, дую, єш, сов. в. дові́дати, даю, єш, гл. Навещать, навестить, проведывать, проведать. Зайшов гостей довідать. Шевч.