Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/довікувати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ довіку Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довікувати 		довільний ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Довікува́ти, ку́ю, єш, гл. Дожить. Не довікуєш ти так віку. Хата. 165.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/довікувати&oldid=638159