Словник української мови (1937)/довірятися
| ◀ довіряти | Словник української мови Д довірятися |
довічний ▶ |
|
Довіря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. дові́ритися, рюся, ришся, гл. Доверяться, довериться. І той, хто хліб мій їв, кому я довірявся, приятель щирий мій підняв п'яту на мене. К. Псал. 100.