Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/довічний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довічний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дові́чний, а, е. Вечный, которому конца не будет. Засни, серце, довічним сном! К. Досв. 50. Довічна отрута. Мет. 89.