Словник української мови (1937)/догадливий
| ◀ догадка | Словник української мови Д догадливий |
догадочка ▶ |
|
Дога́дливий, а, е. Догадливый, сметливый. Отоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала. Мет. 423.
| ◀ догадка | Словник української мови Борис Грінченко Д догадливий |
догадочка ▶ |
|
Словник української мови — Д
догадливий
Борис Грінченко
1937
Дога́дливий, а, е. Догадливый, сметливый. Отоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала. Мет. 423.