Словник української мови (1937)/догадка
| ◀ догаджати | Словник української мови Д догадка |
догадливий ▶ |
|
Дога́дка, ки, ж. Догадка. Треба якось одвернути оці його догадки. Рудч. Ск. I. 133. Ум. Дога́дочка. МВ. II. 99. См. Догад.
| ◀ догаджати | Словник української мови Борис Грінченко Д догадка |
догадливий ▶ |
|
Словник української мови — Д
догадка
Борис Грінченко
1937
Дога́дка, ки, ж. Догадка. Треба якось одвернути оці його догадки. Рудч. Ск. I. 133. Ум. Дога́дочка. МВ. II. 99. См. Догад.