Словник української мови (1937)/догарцюватися
| ◀ догарикатися | Словник української мови Д догарцюватися |
догарювати ▶ |
|
Догарцюва́тися, цю́юся, єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив! Харьк. у.
| ◀ догарикатися | Словник української мови Борис Грінченко Д догарцюватися |
догарювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
догарцюватися
Борис Грінченко
1937
Догарцюва́тися, цю́юся, єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив! Харьк. у.