Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/догарювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догарювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дога́рювати, рюю, єш, гл. Догорать. Одно перегарує, а друге не догарує. НВолын. у.