Словник української мови (1937)/догарювати
| ◀ догарцюватися | Словник української мови Д догарювати |
догарюкатися ▶ |
|
Дога́рювати, рюю, єш, гл. Догорать. Одно перегарує, а друге не догарує. НВолын. у.
| ◀ догарцюватися | Словник української мови Борис Грінченко Д догарювати |
догарюкатися ▶ |
|
Словник української мови — Д
догарювати
Борис Грінченко
1937
Дога́рювати, рюю, єш, гл. Догорать. Одно перегарує, а друге не догарує. НВолын. у.