Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/догорювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догорювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Догорюва́ти, рю́ю, єш, гл. Дожить с горем пополам. І коли вже я свого віку гіркого догорюю? Славяносерб. у.