Словник української мови (1937)/догрібатися

by Борис Грінченко

◀ догрібати

Словник української мови Борис Грінченко Д догрібатися

догрівати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Догріба́тися, ба́юся, єшся, сов. в. догребти́ся, бу́ся, бе́шся, гл. Догребаться, догресться.