Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/додибатися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
додибатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доди́батися, баюся, єшся, гл. Ходить (о старике), пока случится беда.