Словник української мови (1937)/додибувати
| ◀ додибатися | Словник української мови Д додибувати |
додивлятися ▶ |
|
Доди́бувати, бую, єш, сов. в. доди́бати, баю, єш, гл. Доходить, дойти с трудом. А я ледве додибала до вашої хати. Шевч. 112.
| ◀ додибатися | Словник української мови Борис Грінченко Д додибувати |
додивлятися ▶ |
|
Словник української мови — Д
додибувати
Борис Грінченко
1937
Доди́бувати, бую, єш, сов. в. доди́бати, баю, єш, гл. Доходить, дойти с трудом. А я ледве додибала до вашої хати. Шевч. 112.