Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дожидатися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дожидатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дожида́тися, да́юся, єшся, сов. в. ді(о)жда́тися, жду́ся, де́шся, гл. Дожидаться, дождаться, ожидать. Дожидайся ж мене, серденятко моє, гей, та до себе в гості. Мет. 23. Ой діждуся я вечорини, та й піду я до дівчини. Лавр. 144. Коли б Марка діждатися! Шевч. 112.