Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доканати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доканати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Докана́ти, на́ю, єш, гл. 1) = Доконати. 2) Окончиться. Ет, вісім доканає літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Мкр. Г. 58.