Словник української мови (1937)/докандибити
Зовнішній вигляд
◀ доканати | Словник української мови Д докандибити |
докатати ▶ |
|
Доканди́бити, блю, биш, гл. Дотянуть до известного времени, скупо пользуясь чем. Чи стане, чи не стане нам хліба докандибити? Змиев. у.