Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/докатати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
докатати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доката́ти, та́ю, єш, гл. Спешно окончить что-либо делать. Докатав до самого краю. Ном. № 1823.