Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доколювати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ доколоти Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доколювати 		доколюватися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доко́лювати, люю, єш, сов. в. доколо́ти, лю́, леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. I. 76.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/доколювати&oldid=641165