Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доколювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доколювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доко́лювати, люю, єш, сов. в. доколо́ти, лю́, леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. I. 76.