Словник української мови (1937)/доколюватися
Зовнішній вигляд
◀ доколювати | Словник української мови Д доколюватися |
докомпоновувати ▶ |
|
Доко́люватися, лююся, єшся, сов. в. доколо́тися, лю́ся, лешся, гл. Докалываться, доколоться.
◀ доколювати | Словник української мови Борис Грінченко Д доколюватися |
докомпоновувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доколюватися
Борис Грінченко
1937
Доко́люватися, лююся, єшся, сов. в. доколо́тися, лю́ся, лешся, гл. Докалываться, доколоться.