Словник української мови (1937)/докомпоновувати

by Борис Грінченко

◀ доколюватися

Словник української мови Борис Грінченко Д докомпоновувати

доконати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Докомпоно́вувати, вую, єш, сов. в. докомповува́ти, ну́ю, єш, гл. Оканчивать, окончить сочинение, произведение. Я докомпоновував «Чорну раду». К. ХП. 10.