Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/докорятися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
докорятися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Докоря́тися, ря́юся, єшся, гл. = Докоряти. Тепер докоряється, що не роблю нічого. НВолын. у.