Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/докуль

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
докуль
Київ: Соцеквидав України, 1937

До́куль, нар. = Докіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив. Рудч. Ск. I. 64.