Словник української мови (1937)/докуль

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ докука Словник української мови
Борис Грінченко
Д
докуль 		докупати ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

До́куль, нар. = Докіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив. Рудч. Ск. I. 64.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/докуль&oldid=641288