Словник української мови (1937)/долубати
| ◀ долубайка | Словник української мови Д долубати |
долубатися ▶ |
|
Долуба́ти, ба́ю, єш, гл. = Длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, що й кулак улізе. Грин. III. 336.
| ◀ долубайка | Словник української мови Борис Грінченко Д долубати |
долубатися ▶ |
|
Словник української мови — Д
долубати
Борис Грінченко
1937
Долуба́ти, ба́ю, єш, гл. = Длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, що й кулак улізе. Грин. III. 336.