Словник української мови (1937)/долупатися

by Борис Грінченко

◀ долупати

Словник української мови Борис Грінченко Д долупатися

долупити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Долупа́тися, па́юся, єшся, гл. Окончиться — об отковыривании, отделении слоев или отламывании чего.