Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/долупити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
долупити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Долупи́ти, плю́, пиш, гл. Окончить сдирание чего-нибудь.