Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/долів

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
долів
Київ: Соцеквидав України, 1937

Долі́в, нар. 1) На землю, вниз. Нераз мі ся долів оком сльози покотили. Гол. IV. 453. 2) Вниз по течению. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай, долів Дунаєм під Царгород. АД. I. 1.