Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/долігати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
долігати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доліга́ти, га́ю, єш, гл. = Долегати. Кінь знає, як му сідло долігає. Ном. № 2358. До кого долігає, там рукою сягає. Ном. № 9750.