Словник української мови (1937)/донімати

by Борис Грінченко

◀ донігатися

Словник української мови Борис Грінченко Д донімати

донка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Доніма́ти, ма́ю, єш, сов. в. доня́ти, дійму́, меш, гл. = Діймати. Він йому віри не донімає. ЗОЮР. Я б старість продала, — ціни не доняла, молодість купила, — ціни б доложила. Г. Барв. 411.