Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/допевняти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
допевняти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Допевня́ти, ня́ю, єш, сов. в. допе́внити, ню, ниш, гл. Уверять, уверить.