Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/допевняти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ допевнити Словник української мови
Борис Грінченко
Д
допевняти 		допевнятися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Допевня́ти, ня́ю, єш, сов. в. допе́внити, ню, ниш, гл. Уверять, уверить.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/допевняти&oldid=643004