Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доправуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доправуватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доправува́тися, ву́юся, єшся, гл. Требовать. І горівки ся напиває, і їсти ся доправує, і на войну ся збирає. Гол. I. 11.