Словник української мови (1937)/дорослий
Зовнішній вигляд
◀ дорозумовуватися | Словник української мови Д дорослий |
доростати ▶ |
|
Доро́слий, а, е. 1) Взрослый. Вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королева. МВ. I. 136. 2) Дорослый. Доросле жито. НВолын. у.