Словник української мови (1937)/доростати

by Борис Грінченко

◀ дорослий

Словник української мови Борис Грінченко Д доростати

дорубати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дороста́ти, та́ю, єш, сов. в. дорости́, ту́, те́ш, гл. Дорастать, дорасти. Ріс, ріс, не доріс, своїй неньці води не приніс. Чуб. III. 183. Дорости́ літ. Достичь совершеннолетия. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32.