Словник української мови (1937)/доручати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дорубуватися Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доручати 		доручення ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доруча́ти, ча́ю, єш, сов. в. доручи́ти, чу́, чиш, гл. Поручать, поручить.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/доручати&oldid=644540