Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доручати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доручати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доруча́ти, ча́ю, єш, сов. в. доручи́ти, чу́, чиш, гл. Поручать, поручить.