Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дорубуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дорубуватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дору́буватися, буюся, єшся, сов. в. доруба́тися, ба́юся, єшся, гл. Дорубываться, дорубиться. Сокира свого дорубається. Ном. № 4090.