Словник української мови (1937)/дорубуватися

by Борис Грінченко

◀ дорубувати

Словник української мови Борис Грінченко Д дорубуватися

доручати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дору́буватися, буюся, єшся, сов. в. доруба́тися, ба́юся, єшся, гл. Дорубываться, дорубиться. Сокира свого дорубається. Ном. № 4090.