Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доскороджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доскороджувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доскоро́джувати, джую, єш, сов. в. доскороди́ти, джу́, диш, гл. Оканчивать, окончить бороновать перед посевом.