Словник української мови (1937)/доскочистий
| ◀ доскоцький | Словник української мови Д доскочистий |
доскочити ▶ |
|
Доско́чистий, а, е. Живой, веселый (о музыке). Ану йому марш! — І втяли такого доскочистого, аж волосся їжиться. Св. Л. 231.
| ◀ доскоцький | Словник української мови Борис Грінченко Д доскочистий |
доскочити ▶ |
|
Словник української мови — Д
доскочистий
Борис Грінченко
1937
Доско́чистий, а, е. Живой, веселый (о музыке). Ану йому марш! — І втяли такого доскочистого, аж волосся їжиться. Св. Л. 231.