Словник української мови (1937)/доскіпуватися

by Борис Грінченко

◀ доскіпатися

Словник української мови Борис Грінченко Д доскіпуватися

досклепити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Доскі́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. доскі́па́тися, па́юся, єшся, гл. 1) Придираться, придраться. Він доскіпувався до неї: то чому вона не хоче… те та друге. Мир. ХРВ. 392. 2) Дорываться, дорваться, наброситься. Доскіпається до горілки, що й не встане. Змиев. у.